*

*

і повзе по небу томос і грюкоче і бурчить
хто ж у дідька його знає чим прийдеться закінчить
а за ним гуркотять танки тичуть баштами вперед
хай то трясця його мамку занесе іх в очерет
а на небі лупа очі та мовчить ілдабаот
що в мізку його клокоче да ти йобаний ти в рот
прибери ти з неба томос та налий йому води
кинь теплої йому ковдри та і поряд посиди
янголи вже охуїли тища літ без вихідних
а у чорта в пеклі шабат
він вітає з ним усіх